«Банк - це таке місце, де тобі позичають парасольку в гарну погоду і просять її повернути, коли починається дощ»

У Києві перегрітий ринок житла?

Навіщо Києву стільки нових квадратних метрів житла. Нещодавно прочитав чергову «експертну» думку з приводу того, що у Києві на ринку нерухомості з’являються ознаки «мильного міхура». Мовляв житла будують багато, купувати його нікому, на обличчя явний надлишок квадратних метрів: ринок роздувається і скоро лопне. Прочитав, посміхнувся про себе. І, як кажуть в Одесі, з цього приводу я маю дещо сказати.

1. У Києві немає вільної землі під забудову. Від слова зовсім. У центральній частині міста ще можна зустріти поодинокі шматочки невеликих розмірів. Але, по-перше, як правило, це історична частина, на якій будинок не побудуєш по ряду причин. По-друге, навіть якщо побудуєш, то це зовсім невеликий будинок — багато поверхів не можна, і багато секцій не вийде. Виходить собі дорожче в усіх сенсах. У спальних районах вільних земель під забудову майже не залишилося, більшість з них вперлися в промислові території. Але до них теж є питання, якиі плавно переводить нас до наступного пункту.

2. Складнощі в процесі зміни призначення землі під житлову забудову. Для того, щоб побудувати будинок, земля під ним повинна мати відповідне цільове призначення. Територія промзони сьогодні, це, як правило, занедбані цехи, старі підприємства, гаражі, звалище металобрухту. На деяких ділянках ще збереглися якісь промислові потужності, але більшість з них не вимагають такої великої кількості землів під собою, як є.Так ось, для того, щоб на ділянці землі, на якому зараз знаходиться промзона, побудувати житло, необхідно змінити її цільове призначення. Щоб в основі було «для житлової забудови». Ця процедура порівнянна з «Божественною комедією»: пройти треба всі дев’ять кіл пекла, на що потрібно мінімум рік. І це тільки земельні питання, до проекту забудови ми ще навіть не підходили.

3. І навіть якщо нам успішно вдалося вирішити питання з землею, наступним етапом буде отримання дозволу на будівництво, яке видає Державна архітектурно-будівельна інспекція. Важливо згадати, що останні два роки структура піддається постійному реформування. То її ліквідують і передають функції трьом іншим організаціям, то повертають назад. За останній час там змінилося 3 або 4 керівника. Іншими словами, «ідеальний шторм». У перший раз забудовник «водить хоровод» з ДАБК під час отримання дозволу на будівництво. У другій — після закінчення будівельних робіт, коли будинок готовий до введення в експлуатацію і необхідно отримати відповідний сертифікат. Але на практиці цих «хороводів» набагато більше, тому що з першого разу, як правило, Інспекція будинок не вводить. І навіть не завжди з другого. Через довгострокового реформування і, як наслідок, нестабільності в роботі, багато забудовників почали стикатися з масовими необгрунтованими відмовами та іншої тяганиною.

4. Київ — європейська столиця. Місто заслужено порівнюють з іншими світовими мільйонниками, але чомусь, випускають з поля зору фактор споруджуваних квадратних метрів. За 2019 рік у столиці ввели в експлуатацію трохи більше 1 млн кв. м житла. У Німеччині та Польщі за цей же час побудували в рази більше, але все одно у них зберігається стійка недостача житла. Задовольнити існуючий попит там не можуть, через що ціни на нерухомість весь час підвищуються.

5. В Україні в цілому дуже низький показник кількості квадратних метрів на душу населення — 24 кв м. Тоді як в середньому по Європі він становить близько 60 кв. м. Запит на квартири є. Кожен другий живе з літніми батьками або повнолітніми дітьми. А нерідко і з тими, і з іншими одночасно.

6. Ще одним підтвердженням необхідності будівництва нового житла є фактор столиці. За офіційною статистикою, в Києві живе близько 3 млн осіб. Це ті, які зареєстровані. По факту — всі 6 млн. Вони знімають квартири, живуть в гуртожитках і у родичів. Але рано чи пізно у них гостро постане питання про свою квартиру. Столиця — економічний магніт, і роками ця тенденція буде тільки підсилюватися. Як і житлове питання. Сюди ж можна віднести і фактор урбанізації. Передмістя Києва розвивається дуже стрімко. І багато хто з його жителів є потенційними покупцями квартир в самій столиці.

7. Переселенці. За офіційною статистикою в Україні проживає майже 1,5 млн осіб, вимушено виїхали з тимчасово окупованих територій: Донецька, Луганська і Криму. З них в Києві і області проживає більше 200 тис. чоловік. Я не кажу, що всі вони зможуть купити квартири. Але частина з них вже це робить: в структурі продажів «Київміськбуду» 10-15% покупців складають саме переселенці.

 

"VRV нерухомість" надає послуги

Індивідуальні консультації

індивідуальні
консультації

Організація і супровід угоди

організація
і супровід угоди

Використовуючи свій професіоналізм і багаторічний досвід роботи, «VRV нерухомість» запропонує кожному клієнтові оптимальне для нього рішення питань, пов’язаних з нерухомістю